ПРАВО НА БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ДОВКІЛЛЯ В СИСТЕМІ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31732/2708-339X-2022-03-37-41

Ключові слова:

фізична особа, безпечне довкілля, сприятливе довкілля, навколишнє природне середовище.

Анотація

У статті розглядаються особливості щодо сучасного сприйняття поняття та змісту права фізичної особи на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Право на безпечне довкілля належить до категорії конституційних прав, що визначається чинним законодавством України як особисте немайнове право, ефективна реалізація якого залежить від публічно-правових та приватно-правових механізмів його захисту. Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля притаманне людині з моменту її народження, незалежно від розсуду державних органів. Це фактично право кожного громадянина вимагати дотримання еколого-правових приписів, якому відповідає обов'язок кожного і держави по його забезпеченню. У законодавстві, на жаль, не визначені

повною мірою критерії безпечного середовища. Але саме визначення поняття "безпечне" вказує на те, що основним критерієм є відсутність небезпеки, де екологічно небезпечним вважається такий "стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей". Кожна людина має право жити в довкіллі, сприятливому для її здоров’я та добробуту. Для забезпечення можливості відстоювати це право громадськість, в тому числі повинна мати доступ до інформації, право брати участь у процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються захисту екологічних прав людини та довкілля. У результаті дослідження зроблено висновок, що суб’єктивне право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля має складну структуру, а його зміст необхідно розглядати з урахуванням критеріїв безпечного стану довкілля. На сьогодні такими критеріями є система екологічних, санітарно-протиепідемічних та інших норм, нормативів, вимог, правил, заборон тощо. Визначаються такі критерії стандартами та іншими обов’язковими для виконання нормативними документами. Наголошено на необхідності подальших наукових досліджень проблематики забезпечення права фізичної особи на безпечне довкілля.

Біографія автора

В.В. Корольова, ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін

Посилання

Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. Відомості Верховної Ради України. 1991. No 41. Ст. 546.

Конституція України від 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. No 30. Ст. 141.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. Відомості Верховної Ради України. 2003. No 40- 44. Ст. 356.

Непийвода В. Проблеми вдосконалення української термінології в галузі екологічного права. Право України. 2003. No 11. С. 76-81.

Шемшученко Ю. С. Правові проблеми екології. К.: Наукова думка, 1989. 231 с.

Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. Відомості Верховної Ради України. 1994. No 27. Ст. 218.

Рабінович П. М. Права людини і громадянина: Навч. Посібник. К.: Атіка, 2004. 464 c.

Грицкевич С. Г. Конституційні екологічні права в системі конституційних прав людини і

громадянина. Право України. 2001. No 8. С. 54-57.

Downloads

Опубліковано

2023-02-19

Як цитувати

Корольова, В. (2023). ПРАВО НА БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ДОВКІЛЛЯ В СИСТЕМІ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ. Legal Bulletin, 37–41. https://doi.org/10.31732/2708-339X-2022-03-37-41

Номер

Розділ

Розділ II. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО І ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС