БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2708-339X-2025-15-A10Ключові слова:
банківська таємниця, конфіденційна інформація, правовий захист, клієнт банку, законодавча техніка, фінансова безпека.Анотація
Стаття присвячена банківській таємниці, яка є важливим елементом фінансової системи, що забезпечує захист конфіденційної інформації клієнтів банків від несанкціонованого розголошення. У контексті глобалізації та цифровізації економіки виникає необхідність адаптації національного законодавства до нових викликів у сфері захисту персональних даних і фінансової інформації. Особливо важливим є забезпечення балансу між необхідністю гарантування конфіденційності та правами держави на здійснення фінансового моніторингу.
Основним завданням національних законодавців є розробка ефективних механізмів, що враховують міжнародні стандарти і світовий досвід у сфері захисту банківської таємниці. Законодавча техніка повинна відповідати європейським та світовим стандартам, щоб уникнути розбіжностей в інтерпретації правових норм і забезпечити чітке розмежування між законним доступом до банківської інформації та порушенням прав клієнтів. Це передбачає необхідність системного підходу до регулювання даної сфери, в якому враховуються як внутрішні, так і зовнішні чинники, що впливають на забезпечення конфіденційності.
Теоретико-правовий аналіз таких категорій, як «банківська таємниця», «конфіденційна інформація», «право на захист», показує, що їхнє неправильне тлумачення або маніпуляції можуть призвести до порушення прав клієнтів банків. У разі порушення банківської таємниці можливі значні негативні наслідки, зокрема, для репутації суб’єктів господарювання або фізичних осіб, що підриває довіру до фінансової системи в цілому. Зокрема, недосконалість механізмів захисту банківської таємниці може створити ґрунт для зловживань як з боку державних органів, так і третіх осіб. Законодавець, у свою чергу, має дотримуватись принципів законодавчої техніки при впровадженні нових норм або внесенні змін до чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і захист інформації. Основним завданням є надання універсального характеру тим нормам, які одночасно забезпечують захист прав добросовісних клієнтів банків і сприяють ефективному контролю за фінансовими правопорушеннями. Це дозволить знайти оптимальну модель для забезпечення прозорості та надійності банківської системи, що в свою чергу сприятиме зміцненню фінансової стабільності та розвитку економіки.
Посилання
Закон України «Про банки і банківську діяльність»: Закон від 07.12.2000 № 2121-III (ред. від 15.02.2011). Відомості Верховної Ради України. 2001. № 5-6. Ст. 30.
Постанова Верховної Ради України «Про боротьбу з відмиванням грошей»: постанова від 28.11.2002 № 249-IV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 1. Ст. 3.
Фулей Т. І. Банківська таємниця: правові аспекти. Київ: Юридична думка, 2015. 240 с.
Мельник О. В. Адаптація законодавства до вимог фінансових технологій. Харків: Право, 2019. 312 с.
Омельченко М. П. Державний контроль і банківська таємниця: конфлікти та рішення. Одеса: Одеський юридичний університет, 2018. 280 с.
Абрамов С. Н. Цивільний процес та права громадян на конфіденційність. Київ: Наукова думка, 2003. 198 с.
Козлов С. І. Штучний інтелект у банківській сфері: виклики і можливості. Київ: Видавничий дім «Юридична книга», 2021. 256 с.
Дзюбик І. І. Міжнародні фінансові зобов’язання та банківська таємниця / І. І. Дзюбик. Львів: Науковий центр правознавства, 2020. 310 с.
Литвиненко А. Ю. Кіберзлочинність у фінансовій сфері: нові загрози і захист / А. Ю. Литвиненко. Чернівці: Літера, 2019. 270 с.
OECD. Закон «Про прозорість податкових режимів». 2020. URL: https://www.oecd.org (дата звернення: 10.01.2025).

Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Степаненко Н.В., Шкляр К.О.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.