НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНІ ЗМАГАННЯ ІТАЛІЙСЬКОГО НАРОДУ У  ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ КИРИЛА ТРИЛЬОВСЬКОГО

А.Й. Француз; Н.В. Степаненко

doi:10.31732/2708-339X-2023-08-40-45

Автор(и)

А.Й. Француз Університет «КРОК» https://orcid.org/0000-0003-2861-1252
Н.В. Степаненко Університет «КРОК» https://orcid.org/0000-0001-6216-2206

DOI:

https://doi.org/10.31732/2708-339X-2023-08-40-45

Ключові слова:

адвокат, Кирило Трильовський, національно-визвольний рух, правозахисна діяльність, українське державотворення

Анотація

У статті відображено сутність національно-визвольних змагань італійського народу за своє визволення від австрійського панування у ХІХ ст. та їх місце у творчій спадщині визначного українського правника і суспільно-політичного діяча Кирила Трильовського. Зазначається, що крім активної адвокатської та суспільно-політичної діяльності, К. Трильовський багато уваги приділяв вивченню особливостей національно-визвольної боротьби інших народів за своє самовизначення, захист прав та інтересів простого населення. Досвід італійського народу щодо таких важливих питань як згуртування нації, будівництва власної держави, виховання громадян-патріотів, впровадження народовладдя і громадського контролю дослідник пропонував використовувати у відповідних процесах вітчизняного державотворення на початку ХХ ст. Стверджується, що при висвітленні основних аспектів революційних подій італійського народу, К. Трильовський особливу увагу приділив визначній постаті того часу Д. Мацціні. Постать італійського діяча розглядається як уособлення об’єднання і єдності італійської нації. Автор характеризує діяча визвольного руху як ініціатора та ідейного натхненника національно-визвольних змагань італійців на шляху до ліквідації окремішності італійських міст і регіонів та їх об’єднання у межах єдиної держави.

Розглядається оцінка К. Трильовським особистих якостей провідника італійського руху. Особливу увагу звертається на його діяльність у справі забезпечення єдності прав і обов’язків людини як неодмінної передумови свободи й поступу як окремої особи, так і цілої країни. Наголошується на використанні позитивного досвіду італійського визвольного руху як своєрідного дороговказу для діяльності українських товариств і організацій у визначенні завдань, пов’язаних з боротьбою за свободу українського народу, розробки концепції формування української національної свідомості з визначенням високої ролі політичної еліти на шляху до створення незалежної демократичної держави.

Біографії авторів

А.Й. Француз , Університет «КРОК»

У статті відображено сутність національно-визвольних змагань італійського народу за своє визволення від австрійського панування у ХІХ ст. та їх місце у творчій спадщині визначного українського правника і суспільно-політичного діяча Кирила Трильовського. Зазначається, що крім активної адвокатської та суспільно-політичної діяльності, К. Трильовський багато уваги приділяв вивченню особливостей національно-визвольної боротьби інших народів за своє самовизначення, захист прав та інтересів простого населення. Досвід італійського народу щодо таких важливих питань як згуртування нації, будівництво власної держави, виховання громадян-патріотів, впровадження народовладдя і громадського контролю дослідник пропонував використовувати у відповідних процесах вітчизняного державотворення на початку ХХ ст. Стверджується, що при висвітленні основних аспектів революційних подій італійського народу, К. Трильовський особливу увагу приділив визначній постаті того часу Д. Мацціні. Постать італійського діяча розглядається як уособлення об’єднання і єдності італійської нації. Автор характеризує діяча визвольного руху як ініціатора та ідейного натхненника національно-визвольних змагань італійців на шляху до ліквідації окремішності італійських міст і регіонів та їх об’єднання у межах єдиної держави. Розглядається оцінка К. Трильовським особистих якостей провідника італійського руху. Особливу увагу звертається на його діяльність у справі забезпечення єдності прав і обов’язків людини як неодмінної передумови свободи й поступу як окремої особи, так і цілої країни. Наголошується на використанні позитивного досвіду італійського визвольного руху як своєрідного дороговказу для діяльності українських товариств і організацій у визначенні завдань, пов’язаних з боротьбою за свободу українського народу, розробці концепції формування української національної свідомості з визначенням високої ролі політичної еліти на шляху до створення незалежної демократичної держави.

Н.В. Степаненко , Університет «КРОК»

доктор філософії в галузі права

Посилання

Андрусяк Т. Правові погляди Кирила Трильовського. Вісник Львівського університету. Серія: юридична. 2000. Випуск 35. С. 125-134.

Бойчук А. Політико-правові погляди Кирила Трильовського. Вісник Одеського національного університету. Правознавство. Одеса, 2009. Том 14. Вип. 9. С. 29-36.

Бойчук Л. Публіцистична діяльність Кирила Трильовського. Вісник Прикарпатського університету. Історія. 2011. Вип. 20. С. 191-197.

Варварцев М. M. Джузеппе Мадзіні, мадзінізм і Україна: Монографія. К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2005. 304 с.

Карпова І. Г. Видатні адвокати України К. Трильовський, А. Чайковський та Є. Олесницький як культурно-просвітні діячі. Актуальні проблеми юридичної науки та практики. 2019. № 1 (5). С. 60-65.

Петрів М. Кирило Трильовський на сторінках видавничо- дослідницького проекту «Бібліотека адвокатури України»: біо-бібліографічний нарис. Кирило Трильовський і січовий рух : Матеріали наукової конференції «Кирило Трильовський і січовий рух» (Коломия, 6 травня 2014 р.), приуроченої 150-річчю від дня народження Кирила Трильовського та 100-річчя створення Легіону Українських Січових Стрільців. Коломия : Вік, 2014. C. 164-186.

Пірко М. Історична проза як засіб ідеологічного впливу на світогляд українців в міжвоєнний період (на основі книжок «бібліотеки для всіх “Ряст”«). Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. 2017. Випуск 18. С. 192-206.

Трильовський К. Боротьба італійців за свободу та соборність. Коломия, 1928. 65 с.