ЗАХИСТ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ ТА ПРИВАТНОСТІ В УМОВАХ РОЗШИРЕНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2708-339X-2024-11-A11Ключові слова:
штучний інтелект, конфіденційність, приватність, персональні дані, інформаційна безпека, права і свободи людини і громадянинаАнотація
У статті проаналізовано сучасні проблеми захисту режиму приватності людського життя в умовах застосування технологій штучного інтелекту. Дослідження дозволяє провести комплексний аналіз щодо ступеня впливу штучного інтелекту на захист персональних даних. Розширення меж використання таких технологій у повсякденному житті людинини та в сфері державного регулювання водночас оголило деякі про- блемні моменти й потенційні загрози щодо процедури обробки і збору конфіденційної інформації.
Зростання потоків даних та інформації свідчить про сьогоднішній інформаційний вибух. Інформація стає все більш доступною і різноманітною, тому постійно виникають питання щодо захисту приватності стейкхолдерів цієї інформації. А наявність та динамічний розвиток штучного інтелекту прискорює ці тенденції. Процеси сучасного аналізу даних на 100% залежать від машинних алгоритмів і технологій, особливо стосовно алгоритмів пошуку рекомендацій. Використання інтелекту порушує відповідні конфіденційні інтереси власників за рахунок швидкості збору й детального аналізу персональної інформації.
У статті визначено, що інформаційна безпека – це захищений інформаційний простір, здатний забезпечити реалізацію державних інтересів та збереження стійкості держави до внутрішніх і зовнішніх чинників, які становлять загрозу та пов’язані з активним розвитком діджиталізації. Доведено, що використання техно- логії штучного інтелекту дозволяє приймати рішення швидше та з більшою ефективністю. А це, в свою чергу, дозволяє ідентифікувати оптимальні варіанти реагування на потенційні безпекові інциденти. Також доведено, що більшість інтелектуальних систем не мають у своїх алгоритмах «людського чинника» і практично цілком виключають людину з процесу прийняття рішення із забезпечення захисту інфобезпеки.
Розвиток та використання штучного інтелекту зміцнюють усі стратегічні рішення, однак необхідно з
обережністю ставитися до безапеляційного його використання для задоволення потреб й інтересів усіх стейкхолдерів у питанні інформаційної безпеки. Прийняття рішень за допомогою технологій штучного інтелекту допомагає знаходити загрози, попереджувати ризики та виконувати відповідні дії. Більш того, методи штучного
інтелекту і машинного навчання відіграють вирішальну роль у покращенні протоколів інформаційної безпеки.
Посилання
Artificial Intelligence and Privacy – Issues and Challenges. URL: https://ovic.vic.gov.au/privacy/resources-for- organisations/artificialintelligence-and-privacy-issues-and-challenges/#conclusion (дата звернення: 07.02.2024).
Про захист персональних даних: Закон України від 01.06.2010 No 2297-VI /ВРУ. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2297-17#Text (дата звернення: 07.02.2024).
Долян І. В., Тимошенко Є. А. Правове регулювання використання систем штучного інтелекту в смарт сіті. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. No 11. С. 525-528.
Косілова О. І., Солодовнікова Х. К. Права і свободи людини і громадянина V.S. Штучний інтелект: проблемні аспекти. Інформація і право. 2020. No 4(35). С. 56-66.
Гуржій Т. Інформаційне право: виклики гібридної війни. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2018. No 4. С. 16-26.
Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України No 1556-р від 02.12.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 07.02.2024).
Ніщименко О. А. Інформаційна безпека України на сучасному етапі розвитку держави і суспільства. Наше право. 2016. No 1. С. 17-23.
Укроборонпром хоче використовувати штучний інтелект в «оборонці». URL: https://www.epravda.com.ua/ news/2021/08/26/677230 (дата звернення: 07.02.2024).
Буров М. Хто несе відповідальність за помилки штучного інтелекту? URL: http://uz.ligazakon.ua/ua/magazine_ article/EA012676 (дата звернення: 07.02.2024).
Бисага Ю. М., Бєлов Д. М., Заборовський В. В. Штучний інтелект та авторські і суміжні права. Науковий віс- ник УжНУ. Серія «Право». Вип. 76(2). Ч.2. 2023. С. 299-304.
Бисага Ю. М., Бєлова М. В. Виклики для прав дитини у зв’язку з розвитком штучного інтелекту. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Вип. 77. Ч. 1. 2023. С. 90.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Бакуменко А.В., Загребельна Н.А.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.