ЗАКОНОДАВЧІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2708-339X-2022-03-10-17Ключові слова:
Конституція, парламентаризм, національна безпека, гарантії, захистАнотація
В умовах трансформаційних змін в Україні питання національної безпеки є одним з ключових. Військова інтервенція відносно нашої держави, кризові процеси в економіці, політиці, фінансах, соціальній сфері, протидія політичному екстремізму, сепаратизму, колабораціонізму, різним формам і методам злочинності у реаліях сьогодення є гострими, болючі проблемами, які потребують негайного свого вирішення. Держава є визначальним інститутом політичної системи України основним гарантом конституційного ладу і виконує функції забезпечення національної безпеки через органи законодавчої, виконавчої та судової влади, ключове місце серед яких повинно належати парламенту, який здійснює нормативно-правове забезпечення національної безпеки в державі. Верховна Рада України в межах функціональних повноважень, визначених Конституцією України, визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики, основи національної безпеки, формує законодавчу базу в цій сфері, схвалює рішення з питань введення надзвичайного і воєнного стану, мобілізації, визначення загальної структури, чисельності, функцій союзників та участь у військово-політичних союзах; професіоналізм особового складу збройних сил; розміри військових витрат, стан військової науки і характер військової доктрини. Ці чинники становлять важливі об’єкти військової політики України. Оскільки саме ефективне функціонування сектору безпеки і оборони і оборони в умовах обмежених ресурсів держави та послідовна і конструктивна підтримка України міжнародним співтовариством є запорукою успішного забезпечення суспільно-політичного і соціально- економічного розвитку та регіональної безпеки відновлення миру в Україні. Без належного законодавчого забезпечення система національної безпеки України буде формальною та не спроможною до захисту прав і свобод українського народу. У статті використано ряд загальнонаукових, юридичних, філософських методів і підходів. Світоглядна позиція авторів зумовлюється розвитком сучасного складного стану нашої держави, воєнний стан, виклики, глобалістична військова інтервенція росії і т.п. Все це вимагає характерних підходів і методологічного розширення проблематики на його засадах цивілізаційного підходу, концептуальних підходів правознавства із застосовуванням системних методів. Теоретичне і практичне значення дослідження містить комплексний аналіз окресленої проблематики інституційного забезпечення проблеми національної безпеки в Україні на законодавчому рівні.
Посилання
Дудченко О.С. Теорія держави і права. Навчальний посібник. НДУ ім. М. Гоголя. Ніжин. 2012. 99 с.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права. Підручник. ЦУЛ. 2011. 520 с.
Сегрієнко М.Г. Функціональні зміни суб’єктів забезпечення національної безпеки у
внутрішньополітичному секторі. Теорія та практика державного управління. Випуск No 2 (41). 2013. С. 1-9.
Ковбасюк Ю., Ващенко Ю. Модернізація державного управління та європейська інтеграція України.
НАДУ. Київ. 2013. 120 с.
Правова політика України: концептуальні засади і механізми формування. Науково-практична
конференція. Київ. 2013. 160 с.
Петришин О., Погребняк С., Смородинський В. Теорія держави і права. Київ. 2014. 368 с.
Копиленко О.Л. Законодавчий процес: стан і шляхи вдосконалення. Інститут законодавства Верховної
Ради України. Частина 1. Київ. 2010. 696 с.
Лук’янов Д.В. Теорія держави і права. Право. Харків. 2012. 312 с.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Н.В. Степаненко, А.В. Безкровний
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.