РОЗВИТОК НАУКОВОЇ ДУМКИ ЩОДО ПОНЯТТЯ «ПУБЛІЧНИЙ ІНТЕРЕС»
DOI:
https://doi.org/10.31732/2708-339X-2024-13-A6Ключові слова:
публічний інтерес, приватний інтерес, публічно-правові відносини, Європейський суд з прав людини, євроінтеграціяАнотація
У статті аналізується історичний розвиток уявлень про публічні, державні та приватні інтереси з особливим акцентом на становленні людиноцентричних концепцій у суспільній свідомості. Поняття «публічний інтерес» розглядається як компроміс між інтересами держави та особи, особливо в контексті публічно-правових відносин. Досліджено еволюцію категорії «публічний інтерес» у політико-правовій науці, її взаємодію з приватними інтересами та трансформацію акцентів залежно від історичних обставин. Окрему увагу приділено впливу соціологічної школи права на формування концепції публічного інтересу, а також особливостям радянського періоду, коли інтереси індивіда замінювались інтересами партії.
Особливо акцентовано на сучасних викликах та євроінтеграційних прагненнях України, що потребують глибшого розуміння публічного інтересу як відображення суспільних потреб. Підкреслено значення збалансування публічних і приватних інтересів для вдосконалення правового регулювання, з урахуванням історичних паралелей та ідей Аристотеля, Р. Ієрінга та Дж. Локка.
Окремо розглянуто історичні традиції поділу права на публічне і приватне: публічне право спрямоване на захист колективних інтересів, тоді як приватне – на захист прав окремих осіб. Згадано внесок Р. Ієрінга у юридичну науку, який запровадив категорію інтересу в правову практику, акцентуючи на механізмах захисту інтересів у різних сферах права.
Також досліджується зміна підходів до розуміння державних інтересів, у межах яких сучасні дослідники прагнуть розмежувати поняття «публічного інтересу» та «державного інтересу». Значна увага приділена ролі Європейського суду з прав людини у встановленні балансу між приватними і публічними інтересами, де практика ЄСПЛ демонструє, як державні інтереси можуть обмежувати приватні права, визначаючи межі державної влади.
У статті досліджуються загальні заходи, спрямовані на подолання системних проблем, виявлених у рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). До таких заходів належать удосконалення чинного законодавства, зміни у практиці його застосування та забезпечення професійної підготовки правозастосовних кадрів. Інтеграція посилань на рішення ЄСПЛ в українську судову практику сприяє зміцненню правової системи та захисту прав громадян.
Поняття «публічний інтерес» трактується як сукупність суспільних потреб, визнаних державою, реалізація яких забезпечується засобами публічного управління та спрямована на дотримання прав і свобод людини. Спостерігається поступова трансформація наукових підходів, національного законодавства та правової практики у напрямі досягнення балансу між публічними та приватними інтересами
Посилання
Золотухіна Л. Історія розвитку національного законодавства в контексті реалізації «публічних інтересів». Право і суспільство. 2019. № 3. Ч. 2. С. 41-46.
Золотухіна Л.О. Феномен публічного інтересу як категорії адміністративного права: монографія. Херсон: Видавничий дім «Гельветика». 2019. 478 с.
Андрушко А. Спірні аспекти правової природи поняття «баланс інтересів». Юридичні факти в системі правового регулювання: зб. наук. праць (Київ, 26 лист. 2015 р.). Київ: Дакор, 2015. С. 107-111.
Миколенко О.І. Публічний і приватний інтерес в адміністративному праві. Правова держава. 2016. № 24. С. 100-104. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prav_2016_24_18. (дата звернення: 10.09.2024)
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. Ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення: 10.09.2024)
Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 (дата звернення: 10.09.2024)
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Дзісяк О.П., Шершеньков Д.М.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.