ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО МЕДІАЦІЮ»: ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ ТА ПОДАЛЬШІ КРОКИ РОЗВИТКУ МЕДІАЦІЇ В УКРАЇНІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню медіації як альтернативного способу вирішення соціальних спорів, аналізу Закону України «Про медіацію». Хоча медіація вважається одним із найпопулярніших способів консенсусного вирішення спорів, проте протягом багатьох років медіація в Україні не мала законодавчого регулювання. Це була одна з перешкод, яка стримувала розвиток альтернативного вирішення спорів в Україні, незважаючи на зростання медіаторної спільноти. 16 листопада 2021 року було ухвалено Закон України «Про медіацію».

Стаття присвячена відмінним рисам нового українського законодавчого регулювання медіації, які є визначальними для національної моделі медіації, наприклад, такими як визначення та принцип медіації, її принципи та обсяг, вимоги до медіаторів та ін. згідно зі ст. 124 Конституції України та європейських стандартів доступу до суду (ч. 1 ст. 6 ЄСДС). У статті розглядаються організаційно-процесуальні аспекти інтеграції медіації до судового розгляду. Аналізуються різні моделі інтеграції медіації до української судової системи, які апробовані в Україні. Визначено сучасні тенденції у розвитку медіації в Україні. Сучасні тенденції посилення взаємодії медіації та судочинства дозволяють виділити судову медіацію, яка інтегрована у судовий розгляд та забезпечується за сприяння суду. Загалом розробка стратегії інтеграції медіації до судового розгляду стосується двох основних аспектів: організаційного, який пов’язаний із виробленням оптимальної моделі судової медіації, та процесуального, який орієнтований на процесуальні особливості такої інтеграції.

Зроблено висновок про те, що ухвалення Закону «Про медіацію» сприяє розвитку альтернативного вирішення спорів в Україні, але потребує подальших кроків, таких як: розробка національної моделі судової медіації, внесення змін до процесуального законодавства із запровадженням спеціальної процедури, яка б призвела до забезпечення дотримання угод, що випливають із міжнародного посередництва у комерційних спорах, та прийняття спеціального регламенту для інтеграції посередництва до інших юрисдикційних видів діяльності (нотаріат, система правової допомоги).