«М'яке право» у забезпеченні чесної конкуренції
Ключові слова:
м’яке право, конкурентне право ЄС, антимонопольне законодавство, настанова, повідомлення, національний суд, національна судова система, прецедентне право, визнанняАнотація
Мета цієї статті – окреслити позиції національних судів стосовно положень м’якого права про конкуренцію, сформованих Комісією ЄС, на прикладі двох юрисдикцій ЄС – Великобританії та Нідерландів. У статті застосовується порівняльний підхід, стосовно теорії встановлено кілька підходів щодо можливого ставлення судів до м’якого права. В широкому розумінні, суди можуть визнати (згоду, незгоду, переконання) або відмовитись у визнанні (нехтуванні, відхиленні) наднаціонального м’якого права у своєму судовому процесі. Визнаючи, що відмова судом у визнанні є природною судовою відповіддю
на юридично необов’язкові інструменти, у статті стверджується, що м’яке право щодо конкуренції може і повинно бути визнане національними судами, оскільки це позитивно сприятиме досягненню цілей системи правозастосування та послідовності що може забезпечити юридичну визначеність та рівномірне застосування. Однак емпірична картина демонструє наявність різноманітних позицій та підходів з досліджуваного питання, які
можуть стати викликом для послідовного правозастосування. Режим зебезпечення дотримання добросовісної конкуренції в ЄС зазнав певних змін як за змістом, так і за процедурою, відповідно до Регламенту 1/2003 – Регламент «Модернізації», який набув чинності 1 травня 2004 року. Зазначений Регламент суттєво децентралізував процедуру розгляду справ та вніс суттєві зміни щодо самого змісту забезпечення конкуренції, що у свою чергу, створило певні виклики для нової системи, особливо з огляду на загальний принцип правової визначеності. Зважаючи на можливе (і досить ймовірне) неналежне та непослідовне забезпечення конкуренції, Європейська Комісія запевняла, що визначеність буде належним чином забезпечена вже існуючою і добре розробленою прецедентною практикою (з питань конкуренції) Європейського суду, рішеннями Комісії ЄС, і, нарешті, не менш важливе значення – нормами м’якого права, що формуються у різного роду актах Комісії ЄС Власне зазначені правові акти та їх значення для судових дискурсів у державах-членах ЄС є об’єктом дослідження у даній статті.
Посилання
Rodger, B (2014), For a study: Competition Law, Comparative Private Enforcement and Collective Redress Across the EU, Wouters Kluwer.
Council Regulation (EC) No 1/2003 of 16 December 2002 on the implementation of the rules on competition laid down in Articles 81 and 82 of the Treaty [2002] OJ L 001/1. On the multi-level governance debate, refer to F Cengiz, “Multi-level Governance in Competition Policy: The European Competition Network”, 2010, European Law Review, vol.35, pp. 660–77.
Colomo, P (2013), “Three Shifts in EU Competition Policy: Towards Standards, Decentralization, Settlements”, Maastricht Journal of European and Comparative Law, vol.20, pp. 363-370.
Weiss W. (2011), “After Lisbon, Can the European Commission Continue to Rely on “Soft Legislation” in Its Enforcement Practice?”, Journal of European Competition Law and Practice, vol.2, pp. 441–51.
Vincent C., (2009), “La Force Normative des Communications et Lignes Directrices en Droit Européen de la Concurrence’ in C Thibierge (ed), La Force Normative: Naissance d’un Concept”, Bruylant, pp. 693–703.
Senden L., (2004), Soft Law in European Community Law (Its Relationship to Legislation), Hart Publishing.
Dawson M., (2011), “Three Waves of New Governance in the European Union”, European Law Review, vol.36, pp. 208, 223–5.
Herlin-Karnell E. and Konstadinides T. (2013), The Rise and Expressions of Consistency in EU Law: Legal and Strategic Implications for European Integration, Catherine Barnard (ed), Cambridge Yearbook of European Legal Studies
Stefan O. (2014), “Helping Loose Ends Meet? The Judicial Acknowledgement of Soft Law as a Tool of Multi-level Governance”, Maastricht Journal of European and Comparative Law, vol.21, pp. 359, 359.
Greene H. (2006), “Guideline Institutionalization: The Role of Merger Guidelines in Antitrust Discourse”, William and Mary Law Review, vol.48, pp. 771, 830.
“Case Bookmakers” (2008),, Afternoon Greyhound Services Limited and others v Satellite Information Service Limited and others, EWHC 1978 (Ch), Part 5: The Law, paras 289–410.
Stefan O. (2012), Soft Law in Court: Competition Law, State Aid and the Court of Justice of the European Union.
Georgieva Z.R. (2015), “Soft Law in EU Competition Law and Its Judicial Reception in Member States – A Theoretical Perspective”, German Law Journal, vol.16, pp. 223–60. A similar framework is employed by Greene in her study on judicial attitudes to the Merger Guidelines in the US – Greene (n 10) 807.
Schauer F. (2009), Thinking Like a Lawyer: A New Introduction to Legal Reasoning, Harvard University Press.
Gerber D. and Cassinis P. (2006), “The “Modernization” of European Community Competition Law: Achieving Consistency in Enforcement: Part 1”, European Competition Law Review, vol. 27, pp. 10-15.
Boskovits K. (2010), “Modernization and the Role of National Courts: Institutional Choices, Power Relations, and Substantive Implications” in I Lianos and I Kokkoris (eds), The Reform of EC Competition Law, Kluwer Law International, vol. 41, pp. 95-111.
For the period 2004–2015, there are only 17 amicus curiae briefs listed on the website of DG COMP. See. available at: http://ec.europa.eu/competition/court/antitrust_amicus_curiae.html accessed on 20 January 2016 (Accessed 24 November 2018).
Frese M.J. (2014), Sanctions in EU Competition Law: Principles and Practice, Hart Publishing.
Rodger B. (2008), “Article 234 and Competition Law: A Comparative Analysis”, Maastricht Journal of European and Comparative Law, vol. 15, pp. 149, 156.
Whish R. (2011) , “National Competition Law Goals and the Commission’s Guidance on Article 82 EC: The UK Experience”, LF Pace (ed), European Competition Law: The Impact of the Commission’s Guidance on Article, Edward Elgar Publishing, vol. 102, pp. 152
Fekete B. (2014), “Raising Points of Law on the Court’s Own Motion? Two Models of European Legal Thinking”, Maastricht Journal of European and Comparative Law, vol.21, pp. 652–75.
The Dutch Competition Act (Medidingingswet) was adopted on 22 May 1997. Retrieved from: http://wetten.overheid.nl/BWBR0008691/2014-08-01> accessed 26 April 2016 and the UK Competition Act was fi rst published in 1998 <http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1998/41/contents> accessed 26 April 2016. (Accessed 24 November 2018).
Baldwin R. and Houghton J. (1986), “Circular Arguments: The Status and Legitimacy of Administrative Rules”, Public Law, pp. 239–84.
Guidelines on Vertical Restraints [2010] OJ C 130/1; Communication from the Commission – Guidelines on the applicability of Article 101 of the Treaty on the Functioning of the Euro pean Union to horizontal co-operation agreements [2011] OJ C 11/1; Communication from the Commission – Notice – Guidelines on the application of Article 81(3) of the Treaty (2004) OJ C 101/97; Communication from the Commission – Guidance on the Commission’s enforcement priorities in applying Article 82 of the EC Treaty to abusive exclusionary conduct by dominant undertakings ([200) OJ C 45/7; Communication from the Commission – Guidelines on the application of Article 101 of the Treaty on the Functioning of the European Union to technology transfer agreements (2014) OJ C89/03.
