Рефлексія як індикатор особистісної готовності викладача післядипломної освіти до діяльності в умовах змін
Ключові слова:
рефлексія викладача, особистісна готовність викладача, кооперативна рефлексія, інтелектуальна рефлексія, комунікативна рефлексія, особистісна рефлексіяАнотація
У статті подано результати дослідження рефлексії як індикатора особистісної готовності викладача післядипломної освіти до діяльності в умовах змін. Розкрито питання розвитку рефлексії викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти до професійної діяльності в умовах суспільних змін. Рефлексія викладача в даному контексті слугує як системо утворюючий елемент розвитку та становлення нового образу професіонала який направлений на забезпечення компетентнісного підходу у системі підвищення кваліфікації. Виділено та описано зміст найпоширеніших видів рефлексії щодо діяльності викладача: інтелектуальної рефлексії (сприймати, опрацьовувати складні комплекси когнітивної інформації), комунікативної рефлексії (формування та становлення складової спілкування, на основі міжособистісних відносин), кооперативно рефлексії (спрямована на розуміння та розпізнавання колективних ролей); особистісної рефлексії (пізнання власного «Я» створення Я-концепції, виділення різних граней та інтеграція їх в професійну сферу). За допомогою емпіричного дослідження визначено рівні рефлексії по відношенню до різних показників викладачів закладів післядипломної освіти в залежності від віковихта гендерних особливостей групи викладачів, займаної посади, наявності (відсутності) наукового ступеню. Аналіз отриманих емпіричні даних дає право констатувати про наступні спостережені факти: сьогодні існує проблема з рівнем розвитку рефлексії у викладачів закладів післядипломної педагогічно освіти, яка почасти блокує їхній подальший розвиток особистісної готовності до ефективного виконання поставлених завдань та функцій у професійній діяльності. При цьому саме рефлексія є одним із головних індикаторів особистісної готовності індивіда до діяльності в умовах змін. Отримані дані дослідження дають підстави констатувати про доцільність створення корекційної програми для викладачів закладів післядипломної педагогічно освіти, як можливого допоміжного методу підвищення рівня їхньої рефлексії. Означене окреслює перспективу можливих подальших досліджень за обраною тематикою.
Посилання
Павелків К.М. Формування рефлексивної культури у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. Одеса, 2011. 22 с.
Марусинець М.М. Рефлексія як засіб інноваційної діяльності вчителя. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. 2014. Вип. 43 (67). С. 241-246.
Сергєєнкова О.П. Рефлексія як механізм професійної самореалізації викладача вищої школи. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2017. №13. C. 67-70.
Мирончук Н.М. Професійна діяльність викладача вищої школи: суспільні виклики та проблеми змісту підготовки. Професійна освіта: андрагогічний підхід: монографія / за ред. О.А. Дубасенюк. Житомир, 2018. С. 146-172.
Палько Т.В. Психологічні особливості розвитку рефлексії вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2015. 20 c.
Выготский Л.С. История развития высших психических функций. Собр. соч.: в 6 т. Педагогика. Москва, 1983. 363 с.
Мещеряков Б.Г., Зинченко В.П. Большой психологический словарь. СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. 632 с.
Немов Р.С. Психологический словарь. Москва: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. 560 с.
Posner D. Field Experience: A Guide to Refl ective Practice. NY. 1985.
Dobmeyer, A. C., & Rowan, A. B. Core competencies for psychologists: How to succeed in medical settings. In C. M. Hunter, C. L. Hunter, & R. Kessler (Eds.), Handbook of clinical psychology in medical settings: Evidence-based assessment and intervention Springer Science. 2014. pp. 77–98.
Семенов И. Н., Степанов – Куйбышев С.Ю. Типы и функции рефлексии в научном мышлении: Проблемы рефлексии в научном познании. Москва. 1983. 160 с.
Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении: Логико-психологические проблемы построения учебных предметов. Москва : Педагогическое общество России, 2000. 480 с.
Семенов И.Н., Степанов С.Ю. Проблема предмета и метода психологического изучения рефлексии. Исследование проблем психологии творчества. Москва. 1983. С.154-182.
Семенов И.Н. Опыт изучения рефлексивности творческого мышления методом содержательно-смыслового анализа. Психология. Историко- критические обзоры и современные исследования. 2014. № 5. С. 10-57.
Карпов А.В. Психология рефлексивних механизмов деятельности. Москва : Ин-т психол. РАН, 2004. 422 с.
