Тенденції розвитку парламентаризму в контексті сучасних глобалізаційних процесів
Ключові слова:
глобалізація, парламентаризм, демократія, перехідні суспільства, бікамералізм, парламент, національні інтереси, національна ідеологія, глобалізаційні процесиАнотація
В статті розглядаються окремі особливості розвитку парламентаризму в умовах глобалізаційних процесів. Процеси глобалізації не можуть оминути жодне суспільство у світі, хоч би на якому етапі історичної динаміки воно перебувало. Вагоме значення має рівень геополітичної, геоекономічної, а також і від геостратегічної відкритості суспільства. Сьогодні глобалізація призводить до зміни всього сучасного світу, національних систем, стратегій економічного, політичного та культурного розвитку. Дані процеси впливають на всі сфери, породжуючи не тільки взаємозалежність та стандартизацію умов і факторів розвитку окремих країн, але також визначають їх здатність протистояти глобалізаційним викликам та об’єднувати держави у відповідні глобальні чи регіональні структури. Глобалізація, як будь-яке явище об’єктивної дійсності, має як позитивне, так і негативне розуміння, відповідно до чого сформовано два основні напрями – глобалізм і антиглобалізм, які закладають теоретико-методологічні засади аналізу цього явища. Процеси глобалізації є наскільки багатоаспектними, що в рамках однієї статті висвітлено лише досить невелику частину даної проблематики. Зокрема, дослідницька увага акцентується
на проблемах демократії у перехідних суспільствах, адже однією із тенденцій сучасності є узгодження парламентаризму з принципами демократії. Сучасні глобалізаційні виклики спонукають до інтенсивних пошуків шляхів вдосконалення національних парламентів. В статті досліджується питання сучасних тенденції структурної побудови парламентів, а також проблема збереження національної ідеології в умовах глобалізації. На сьогоднішній день національні інтереси України безпосередньо пов’язані з євроінтеграцією, тому досвід зазначених країн повинен бути використаним для удосконалення функціонування парламентаризму в Україні. На основі аналізу робляться відповідні висновки щодо можливих шляхів удосконалення функціонування парламенту та існування парламентаризму в Україні.
Посилання
Барабаш Ю. Г. «Глобалізаційний» виклик парламентаризму: конституційно-правовий аналіз. Часопис Хмельниц. ун-ту управління та права. 2007. № 1. С. 40–46.
Войтович Р. Місце, роль та функції національної держави в контексті сучасних глобалізаційних процесів. Вісник Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. 2004. № 2. С. 70–81.
Гутман Е. Типи і парадокси демократії. Емі Гутман. Демократія. Антологія. упоряд. О. Проценко. К. Смолоскип, 2005. С. 143–154.
Доган М. Эрозия доверия в развитых демократиях. Мировая экономика имеждународные отношения. 1999. №5. С. 85-93.
Дурдинець М.Ю. Бікамералізм як продукт історичної еволюції. Філософські та методологічні проблеми права.2016. № 1. С. 114–126.
Этнос и политика. авт.-сост. А.А. Празаускас. М. Изд-во УРАО. 2000. 400 с.
Кувалдин В. Национальное государство в эпоху глобализации. Виктор Кувалдин, Андрей Рябов. Свободная Мысль-ХХI. 2000. № 1. С. 37–47.
Новакова О.В., Агафонова В.С. Політичні партії: теорія та функціональні практики: навч. посіб. Луганськ. 2014. URL: http://divovo.in.ua/navchalenij-posibnik-lugansek-2014.html?page=12. (дата звернення 13.03.2019)
Nussbaum M. Cultivatizzione uomo: Classico defenso di reformo in liberale Educazzione. Cembridge,MA: Harvard UP-Roma, 1999. 211 р.
Растоу Д. А. Переходы к демократии : попытка динамической модели. Полис. 1996. № 5. С. 5–15.
Щедрова Г. П., Барановський Ф. В. Політологія. Луганськ. 2011. URL:http://uk.x-pdf.ru/5pedagogika/1879668-28-schedrova-baranovskiy-karchevska-mazur-mihaylovskaya-novakovapashina-probiygolova-politologiya-lugansk-2011-ud. (дата звернення 13.03.2019)