Соціальна політика на українських землях: історико-правовий аспект

Автор(и)

  • О. О. Корнієнко Університет «КРОК»

Ключові слова:

соціальна політика, правове забезпечення, соціальне забезпечення, соціальний захист

Анотація

Соціальна політика будь-якої держави у новітню добу є невід’ємним і показовим виміром її економічного стану. Більшість сучасних країн світу проголошують себе суверенними, незалежними, демократичними, правовими та соціальними державами. Кожна з них мірою своєї економічної спроможності намагається захистити своє населення в нестандартних життєвих ситуаціях. Українська держава не є винятком, хоча впродовж свого існування зіштовхувалася з надзвичайно складними викликами. Останнім часом ситуація в державі погіршилася внаслідок воєнних дій на сході країни, спричинених російською військовою агресією. Війна за український суверенітет призвела до збільшення соціально незахищених категорій населення, що відтепер потребують помітного захисту з боку держави. Тому соціальна політика держави і соціальний захист населення залишаються вкрай актуальними в наші дні. Задля впровадження дієвого механізму соціальної підтримки населення завжди доречно звертатися до попереднього позитивного досвіду
минулих поколінь, проаналізувати його та врахувати всі допущені помилки. Наша стаття присвячена дослідженню процесу становлення та формування соціальної політики на теренах України, починаючи з княжої Київської держави, закінчуючи сьогоденням. Авторка приділяє увагу і вітчизняному, і зарубіжному досвіду в цій галузі. Окрему увагу акцентує на періоді національно-визвольної боротьби українців у добу революції 1917-1921 років. Адже саме в цей період уперше почав функціонувати окремий спеціалізований орган влади, який безпосередньо відповідав за соціальний захист громадян України – Міністерство народного здоров’я й державної опіки. Це було значним досягненням ХХ століття та одним із важливих кроків гетьманського уряду Павла Скоропадського. Це дало поштовх укоріненню традиції створювати відокремлені органи для захисту населення, щоправда, деякі з них подеколи діяли лише де-юре. Наступні національні українські уряди (а також радянські) вдосконалювали систему органів соціального захисту.

Біографія автора

О. О. Корнієнко, Університет «КРОК»

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права.

Посилання

Попов С. В. Безробіття, його сутність та історія боротьби з цим явищем. Форум права. 2008. № 1. С. 353-357.

Бісмарк і його політика. «Культуркампф». URL: http://history.vn.ua/book/zarubzno/420.html (дата звернення 17.02.20)

Конспект лекцій «Право соціального захисту. Cтановлення і розвиток в Україні». URL : http://readbookz.com/book/173/5550.html (дата звернення 9.02.20)

Єфремова Н. В. Інститут представництва (в політичному сенсі) в Статутах Великого князівства Литовського 1566 та 1588 рр. Актуальні проблеми держави і права : збірник наук. праць. Одеса: Юридична література, 2009. Вип. 49. С. 159-167.

Статут Великого княжества Литовского 1588 года / под. ред. О. Лицкевич. Мн., 2002-2003. URL: http://starbel.narod.ru/statut1588.htm (дата звернення 9.02.20)

Пантюхина Е. Н. Социально-педагогическая защита детей-сирот в России. Педагогика. 2008. № 6. С. 93-99.

Надієнко О. І. Історико-правовий досвід пенсійного забезпечення в Україні (дореволюційний період). Вісник Запорізького юридичного інституту. 2009. № 2. С. 56-66.

Права, за якими судиться малоросійський народ / Упоряд. К. А. Вислобоков. Київ, 1997. 547 с.

Ступак Ф. Я. Прикази громадської опіки і системи охорони здоров’я: досвід діяльності. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознавство, 2004. № 8. С. 14-17.

Гавловська А. Інститут опіки і піклування на українських землях, в складі Російської імперії (1783-1917 рр.): історико-правовий аспект. Вісник Львівського університету. Серія: юр. науки, 2006. Вип. 43. С. 43-49.

Коник С., Радиш Я. Державне управління охороною здоров’я в період Гетьманату та в добу Української Народної Республіки (1917-1920 рр.). Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, 2003. № 4. С. 24-34.

Жванко Л. М. Основи політики Української Держави у сфері охорони здоров’я та соціального захисту населення (квітень-грудень 1918 р.). Київська старовина, 2006. № 2. С. 63-75.

Держархів Харківської обл. – Ф. 304, оп. 1, спр. 3458.-56 арк.

ЦДАВО України. – Ф.1035, оп. 1, спр. 24.-13 арк.

Андрусишин Б. І. У пошуках соціальної рівноваги. Нарис історії робітничої політики українських урядів революції та визвольних змагань 1917-1920 рр. Київ: Федерація професійних спілок України, 1995. 192 с.

ЦДАВО України. – Ф. 1429, оп. 2, спр. 1.- 63 арк.

Гай-Нижник П. П. Формування органів державної влади та управління ЗУНР (1918-1920 рр.). Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. Київ: Українське агентство інформації та друку «Рада», 2009. Вип. ХХІІІ. С. 326-348.

Гай-Нижник П. П., Солдатенко В. Ф. Державотворчий процес у Західноукраїнській Народній Республіці. Історія державної служби в Україні. У 5 т. Київ: Ніка-Центр, 2009. Т. 1. С. 509-543.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-04

Номер

Розділ

Розділ I. ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА