ОКРЕМІ ПИТАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ УЧАСНИКІВ ЗЕМЕЛЬНО-МАЙНОВИХ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.31732/2708-339X-2025-17-C8Ключові слова:
цивільне право, земельне право, права на землю, земельно-майнові правовідносини, земельна правосуб’єктність, суб’єкти земельно-майнових правовідносинАнотація
Стаття присвячена аналізу цивільної правосуб’єктності учасників земельно-майнових відносин у контексті сучасних трансформацій земельного та цивільного законодавства України. У роботі обґрунтовано, що реформування земельних відносин, зокрема відкриття ринку сільськогосподарських земель та децентралізація, зумовили формування нової моделі правового обігу земельних ділянок, у якій поєднуються публічні та приватні інтереси. У цих умовах формується новий різновид суспільних відносин – земельно-майнові, які поєднують риси земельних і цивільно-правових відносин. Досліджено специфіку земельно-майнових правовідносин, що мають комплексний характер і виникають у зв’язку із здійсненням прав на земельні ділянки разом із розташованими на них об’єктами нерухомості.
Розкрито зміст цивільної правосуб’єктності учасників цих відносин через категорії правоздатності, дієздатності та деліктоздатності, з урахуванням особливостей вікового цензу, моменту виникнення правосуб’єктності та зв’язку її обсягу з громадянством. Встановлено, що чинне земельне законодавство не містить чіткого визначення земельної дієздатності та не завжди узгоджує її із положеннями цивільного права, що створює прогалини у правовому статусі землевласників та землекористувачів. Оскільки земельно-майнові відносини у сфері використання земель сільськогосподарського призначення мають трудовий та підприємницький характер, а цивільне, трудове та аграрне законодавство передбачає випадки набуття повної дієздатності у зв’язку із зайняттям підприємницькою діяльністю та укладанням трудового договору, зроблено висновок, що земельна дієздатність учасників земельно-майнових відносин може виникати з 14 років. Обґрунтовано необхідність нормативного уточнення моменту виникнення земельної правоздатності та дієздатності фізичних осіб, а також закріплення вимог до спеціальної правосуб’єктності юридичних осіб – учасників земельно-майнових відносин.
Посилання
Карапиш Б. В. Правове регулювання відносин майнового найму у сфері використання земель сільсько- господарського призначення в Україні. Дис. … доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» у галузі знань 08
«Право». Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. Київ. 2025. 236 с.
Колодій А., Копейчиков В., Лисенков С. Теорія держави і права : навч. посібник. Київ : Юрінком Інтер. 2002. 368 с.
Нечитайло Т., Луць В. Поняття цивільної правосуб’єктності та її елементів. Актуальні проблеми вдоскона- лення чинного законодавства України. 2015. №. 39. С. 166–174. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apvchzu_2015_39_17
Про санкції: Закон України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII. Відомості Верховної Ради. 2014. № 40. ст.2018.
Павлюк О.В. Іноземні особи як суб’єкти здійснення прав на землю в Україні. Монографія. Київ-Ніжин. Видавець Лисенко М.М. 2024. 228 с.
Носік В. В. Право власності на землю Українського народу: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2006. 544 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Носік Ю.В., Карапиш Б.В.

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.