ПОНЯТТЯ ІДЕОГРАМИ В ЯКОСТІ ДОКАЗУ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ОСОБИ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню окремих питань використання ідеограми в якості затвердження волевиявлення особи в межах інтернет-простору крізь призму кримінально-процесуального права. Тема статті обґрунтована проблематикою невизначеного становища різновидів ідеограм, які останнім часом починають «виходити» за межі побутового спілкування і набувають значення волевиявлення людини. Досліджено поняття ідеограм та найбільш відомого їх виду – emoj, на підставі чого виділені основні ознаки ідеограми. Запропоновано авторське визначення поняття ідеограми, що пропонується як знак-зображення, що використовується для вказівки на емоційний стан, дію або об’єкт, що несе смислове навантаження та інтерпретуються відповідно до національного менталітету та традицій. Орієнтуючись на статистичні дані стосовно кількості застосування ідеограм в мережі інтернет, зроблено висновок щодо проникнення останніх з особистого спілкування у бізнес та на робочі місця працівників, не зважаючи на те, що ідеограми не входять до етики професійного спілкування. Виходячи із зазначених у роботі досліджень можливо стверджувати, що на сьогодні має місце поєднання широкого використання ідеограм в межах розмитих кордонів між діловим та особистим спілкуванням. Зазначено, що культура певної країни впливає на інтерпретацію ідеограм. У статті окреслено та досліджено іноземну практику використання ідеограм в судах в якості доказів у кримінальних та господарських справах (приналежно, такі види ідеограм як смайли фігурують у справах про переслідування особи та про погрози її здоров’ю чи репутації на робочому місці, про сексуальне переслідування тощо). Виявлено, що у зв’язку з поширеним використанням ідеограм, судам неминуче доведеться мати справу із розглядом їх в якості доказів, але ставиться під сумнів готовність суддів, слідчих, прокурорів до однозначного сприймання ідеограм.