Пілотне дослідження вивчення рівня спроможності служб управління персоналом державних органів
Ключові слова:
спроможність служби управління персоналом, державні органи, числові показники результатів діяльності, коефіцієнт рівня спроможності, моніторинг діяльностіАнотація
В рамках реформування державної служби питання визначення якості та ефективності функціонування служб управління персоналом державних органів залишається одним із ключових. Наразі відсутня методика, що дає змогу здійснити оцінку діяльності служб управління персоналом державних органів України. Авторами здійснено аналіз наукових напрацювань, нормативно-правової бази та інших аналітичних матеріалів, на основі яких розроблено матеріали для визначення рівня спроможності служб управління персоналом державних органів. Метою статті є висвітлення результатів пілотного дослідження вивчення рівня спроможності служб управління персоналом державних органів, які здійснюють підготовку та реалізацію ключових національних реформ. В статті узагальнено інформацію щодо розрахунку складових коефіцієнтів спроможності, які розкривають ефективність діяльності служби управління персоналом державного органу: коефіцієнту стану реалізації основних завдань і функцій; коефіцієнту стану реалізації завдань і функцій, пов’язаних із взаємодією; коефіцієнту стану реалізації завдань і функцій за ініціативою служби управління персоналом; коефіцієнту забезпеченості людськими ресурсами; коефіцієнту адаптації; коефіцієнту сталості; коефіцієнту підвищення професійної компетентності. За результатами отриманих даних у досліджуваних державних органів визначено позитивний рівень спроможності служб управління персоналом. Проте в окремих показниках рівень оцінки компонентів коефіцієнту спроможності коливається від незадовільного до позитивного рівнів, що відображає проблемні місця функціонування служб управління персоналом. Службам управління персоналом державних органів надано відповідні рекомендації щодо підвищення рівня спроможності. Отримані результати дають змогу визначити напрями роботи, які вимагають розвитку відповідних психологічних компетентностей працівників служб управління персоналом для завершення їх реформування та виконання у повному обсязі функцій, які передбачають безпосередню взаємодію з персоналом щодо адаптації, розвитку корпоративної культури, нематеріального заохочення та створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.
Посилання
Стратегія реформування державного управління України на 2016-2020 роки: схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 474-р. Урядовий кур’єр. 2016. № 139.
Про державну службу : Закон України від 10 грудня 2015 р. № 889-VII. Відомості Верховної Ради України. 2016. № 4.
Городнов В. П. Підходи до визначення спроможності частин і підрозділів спеціального призначення військових формувань держави до виконання завдань за призначенням. Збірник наукових праць Харківського університету Повітряних сил. Харків, 2011. Вип. 1. С. 10–13.
Зелінський С. Е. До питання оцінювання ефективності державної служби. Теоретичні та прикладні питання державотворення. Одеса, 2013. Вип. 13. С. 284–300
Poon, Y. and Kim Son, V. (2006), Comparative Evaluation of the Personnel Management Project at Central Level and the Pilot PAR Project in Quang Tri Province, CIDA, Stockholm, Sweden.
Kuljambekova, A. (2013), “Enhancing Effi ciency of Human Resources Services in Government Agencies of Kazakhstan”, Viešoji politika ir administravimas , Vol 12 (4), pp.644–649.
Омельченко Ю. Ю. Оцінювання ефективності інструментів та власне професійного добору персоналу. Соціально-трудові відносини: теорія та практика, 2014. Вип. 2. С. 418–424.
Польова В. В. Щодо оцінки якості роботи кадрових служб. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. Київ, 2014. Вип.1. С. 390–396.
Сурков О. О. Підхід до визначення сутності понять «спроможність», «можливість», «здатність» сил оборони для вдосконалення основ стратегічного. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Київ, 2017. Вип. 1. С. 35–40.
A guide to people metrics (2015), The Victorian Public Sector Commission, Australia.
