Theoretical and legal research of the position and role of the proto-Bulgarians in the ethnogenesis of the medieval Ukrainian nationality, establishing its statehood, law, language and culture (IV–XI centuries)
Keywords:
Proto-Bulgarians, Proto-Slavs, Proto-Ukrainians, Khazars, Avars, “Great Bulgaria”, Kubrat, Batbayan, Kotrag, Asparukh, Kuver, Kuber, Alcek, Kuiev, “Kyievychi”, Oskold, Askold, Dir, Boris I of Bulgaria, Symeon I the Great, Peter I, Khelgu, Oleg, Olga, Allog, Helga, Sviatoslav, Volodymyr, Yaroslav the Wise, Borys, Hlib, Danubian Bulgaria, Volga Bulgaria, “Inner Bulgarians”, Black Bulgars, Podonnia, PryazoviaAbstract
The article deals with a complex study of the place and role of Proto-Bulgarians (alongside of other ethnoses) in the enthnogenesis of the Ukrainian statehood, law and culture. An attempt is made to comprehend a specifi c mission of the Proto-Bulgarians in the establishment of the Slavs civilization.
References
Корінний М. Поступове поширення християнства… – С.25-26.
ПСРЛ. – М., 1965. – Т.9. – С. 13.
Сахаров А. Н. Дипломатия Древней Руси. – С. 60-65.
Голубинский Е. Е. История русской церкви. – М., 1880. – Т. 1. – Ч. 1. – С.37-38; див. також: Пархоменко В. А. Начало христианства Руси. – Полтава, 1913. – С. 60–67.
Левченко М. В. Очерки по истории русско-византийских отношений. – М., 1966. – С. 76-81.
Див.: Авенариус А. Христианство на Руси в ІХ в. // Beiträge zur byzantinischen Geschichte im 9-11 Jahrhundert. – Praha, 1978. – S. 310; Сахаров А. Н. Вказ. праця. – С. 48-66 та ін.
Авенариус А. Христианство… – С.311-312.
Patrologia Latina. – Paris, 1848. – P. 932.
Рыбаков Б. А. Древняя Русь: Сказания. Былины. Летописи. – М., 1963. – С. 165-173.
Церковь в истории России. – М., 1967. – С. 39.
ПСРЛ. – Т. 9. – С.9. Див. також: Рыбаков Б. А.Киевская Русь и древнерусские княжества. – С. 305-307 та ін.
Исаевич Я. Д. Висляне и лендзяне в ІХ-Х вв. // Формирование раннефеодальных славянских народностей. – М., 1981. – С. 157-158; Головко А. Б. К вопросу о роли «Червенских градов» в истории восточного и западного славянства в ІХ – первой трети ХІ вв. // Древнерусское государство и славяне. – Минск, 1983. – С. 107.
Lowmianski H. Początki Polski. – Warszawa, 1972. – S. 346-347. 92. Моця А. П. Трупосожжение и трупоположение у славян Среднего Поднепровья. Причині смені погребального обряда // Славяне и Русь. – Киев, 1979. – С. 117-118.
Поулик И. Древнняя Моравия в свете новейших археологических находок // Великая Моравия. Тысячелетняя традиция государства и культуры. – Прага, 1963. – С. 60 и др.
Козьма Пражский. Чешская хроника / Пер. и коммент. Г. Э. Санчука. – М., 1962. – С. 151.
Седов В. В. Восточные славяне… – С. 95.
ПВЛ. – Ч. І. – С. 21-22; Ловмяньский Г. Происхождение славянских государств // ВИ. – 1977. – № 12. – С. 191.
Щапов Я. Н. Древнерусские княжеские уставы, ХІ-ХV вв. – М., 1976. – С.42 и др.
Рыбаков Б. А. Древняя Русь… - С. 168.
Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества… – С. 305-311.
Левченко М. В. Очерки … – С. 82.
Забелин И. Е. История русской жизни с древнейших времен. – М., 1876. – Т. 2. – С. 106138; Рыбаков Б. А. Древняя Русь… – С. 160-173;
Толочко А. П. Очерки начальной Руси. – Киев-СПб., 2015. – С.2-3.
Тихомиров М. Н. Исторические связи русского народа с южными славянами с древнейших времен до половины ХVІІ в. // Славянский сборник. – М., 1947. – С. 136.
Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества. – С. 313-358.
ПВЛ. – Ч. І. – С.20 (під 883 р.).
Там же. – С. 20 (під 884 р.).
Там же. – С.20-21 (під 885 р.).
Тихомиров М. Н. Вказ. праця. – С. 142-143 та ін.
Венелин Ю. И. Критические исследования об истории болгар. – М., 1849. – С. 205-217.
Архимандрит Леонид // Русская старина. – М., 1888. – С. 223.
Успенский Ф. Две исторические надписи // Известия Русского археологического института в Константинополе. – София, 1898. – Т. ІІІ. – С. 180-194.
Там же.
Тихомиров М. И. Вказ. праця. – С. 139.
Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей: Словник-довідник. – К., 2005. – С. 63, 84, 170; Прицак О. Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела. – К., 1997. – Т. 1. – С.194, покажчик – С. 1033.
htts://uk.wikipedia.org/wiki/Олег.
Роспонд С. Структура и классификация древневосточнославянских антропонимов (имен) // ВЯ. – М., 1965. – № 3. – С. 3-22.
Там же. – С. 10, 19 та ін.
Скрипник Л. Г., Дзятківська Н. П. Власні імена людей: словник-довідник. – К., 2005. – С. 84 та ін.; htts://uk.wikipedia.org/wiki/Олег.
Воронин Н. Н. «Анонимное» сказание о Борисе и Глебе, его время, стиль и автор // ТОДРЛ. – М., Л., 1957. – Т. 13. – С.50-52.
Обнорский С. П. Язык договоров русских с греками // Язык и мышление. – М.-Л., 1936. – Т. VІ-VІІІ. – С. 102.
Сохань П. С. Очерки… – С. 18.
Заходер Б. Н. Каспийский свод сведений о Восточной Европе. – М., 1962. – Т.2. – С. 106-138.
ПВЛ. – Ч. 1. – С. 29.
Там же. – С. 36-39.
Там же. – С. 39.
Литаврин Г. Г. О датировке посольства княгини Ольги в Константинополь // ИСССР. – 1981. – № 5. – С. 175.
ПВЛ. – Ч. 1. – С. 45.
Зимин А. А. Память и похвала Иакова Мниха. – С.69; Татищев В. Н. История российская. – Т. 1. – С. 106. Доречно відзначити, що в Апостолі 1307 р., який належить Московській синодальній бібліотеці, зафіксована дата освячення дерев’яної церкви св. Софії – 11 травня 6460 (952) р. – Див.: Лебединцев П. Г. О св. Софии Киевской // Тр. Третьего археол. съезда в России, бывшего в Киеве в авг. 1874 г. – Киев, 1978. – Т. 1. – С. 54.
John V. A. Fine. The Early Medieval Balkans: A Critical Survej from the Siхth to the Late Twelfth Century. – P. 156.
История на България. – Т. 2. – С. 467.
Теорія та історія держави і права 131. Златарски В. История на българската държава през средните векове. – С., 1971. – Т.1. – Ч. 2. – С. 256;
История на България. – Т. 2. – С. 370-374.
Сулима В. Біблія і українська література. – К., 1998. – С. 108.
Білоус П. Літературна медієвістика. Вибрані студії: У 3-х томах. – Т. 1: Зародження української літератури. – Житомир, 2001. – С.296.
Дет. див.: Шайкин А. Повесть временных лет: История и поэтика. – М., 2011. – С.280; Марчук К. А. Візантійсько-болгарські впливи на формування тексту «Повісті временних літ» // Вісник Черкаського університету ім. Б. Хмельницького. – 2012. – Серія «Філологічні науки». – № 26 (239). – С.10-15.
Баскаков Н. Тюркизмы в восточнославянских языках. – М., 1974; Енциклопедія українознавства: В 11-ти томах. Словникова частина. – Париж; Нью-Йорк, 1955-1995; Макарушка О. Словник українських виразів, перейнятих з мов тюркських // ЗНТШ. – Львів, 1895. – Т. 5. – Кн.1. – С. 1-14; Українська мова: енциклопедія. – К., 2000. – С. 688 та ін.
Гумилев Л. Тысячелетие вокруг Каспия. – М., 2002. – С. 436.
